ВО "Свобода"

ENG

9 липня 2016
Brexit, Україна і нова геополітична дійсність, або Кому насправді пора панікувати?
Brexit, Україна і нова геополітична дійсність, або Кому насправді пора панікувати?

Перший шок - у когось шок, а в когось ейфорія - від результатів референдуму в Великій Британії про вихід з ЄС (Brexit) минає. Тепер поміркуємо холоднокровно і розважливо.

Почнемо з ейфорії. Москалі рано втішилися. На ділі вихід Великобританії з ЄС навряд чи їм допоможе. І це вже очевидно. Ні, кремлівський агітпроп, звісно, ще торжествує; "вєсєлітса і лікуєт вєсь народ"… І цілком зрозуміло, чому. Після "дєнєґ нєт, но ви дєржитєсь" хочеться бодай якогось "дня пабєди". "Ура! ми ломім; ґнутся швєди" - дивіться, мовляв, тріщить таки вража Європа, а Путін знову всіх "пєрєіґрал"!..

Насправді ж навіть у самій Москві вже усвідомлюють, що все це допоможе їм як мертвому припарка. Навпаки, проблеми у них, схоже, тільки починаються. Так, скажімо, міністр фінансів РФ Антон Силуанов визнає, що вихід Великої Британії з ЄС викличе лише подальше падіння цін на нафту (воно вже відбувається) та обвал рубля (він уже опустився - і щодо долара, і щодо євро). "Голосування у Великобританії показало, що надії на безхмарне відновлення і ринків, і світової економіки були занадто оптимістичними… Для Росії це означає падіння нафти, ослаблення рубля, зростання волатильності фінансових ринків, насамперед", - бідкається міністр фінансів РФ /patrioty.org.ua. Не дуже бадьоро, чи не так? Бо чим це загрожує Імперії зла - усі ще пам'ятають. Саме такі симптоми вкупі з безперспективною війною (на той час у Афганістані) ознаменували перший етап її розпаду в 1991 році. Отож, замість омріяної реставрації СССР на тлі торжеств із приводу "розвалу Європи", Кремль радше отримає протилежне. Як кажуть, поки гладкий схудне, худий здохне.

Поділяють цю думку й розважливі аналітики у Європі. Хоча попервах найгучніше там лунали зойки (заанґажованих єврочиновників і політиків), що Brexit начебто на руку Москві… Тепер же навіть у Німеччині говорять, що Путін має радше панікувати, аніж радіти виходу Британії з ЄС. Зокрема, Die Zeit у статті з промовистою назвою "Володимир не сміється" /zeit.de пише: "Це й не дивно, тому що проблеми в Європі можуть вчинити сподіванням Росії на відновлення економіки розгром (kaputt)". Видання зазначає, що, незважаючи на санкції, Євросоюз залишається найважливішим із міжнародних партнерів Москви. На нього припадає 44, 5% зовнішньої торгівлі Росії. Тому нестабільна ситуація в Євросоюзі вплинула і на економіку Росії: відразу на другий день після референдуму російський індекс РТС (індикатор фондового ринку, що вимірюється у доларах) впав на 5%, а рубль втратив у ціні не тільки до долара, але й до євро. "В усьому цьому, звичайно, немає причин для щастя, адже країна вже два роки перебуває в рецесії. Після того, як з початку року ціна на нафту дещо піднялася, економіка також почала дуже повільно відновлюватися. У травні ВВП упав лише на 0, 8% у порівнянні з минулим роком. Зараз нові проблеми, а це останнє, чого хоче російська влада", - підводить риску найпопулярніший німецький тижневик.

Москва, звісно, ще має надію, що Європу найближчим часом більше турбуватимуть власні проблеми, ніж геополітичні безчинства Кремля, передусім в Україні. Отже, Москва уповає на те, що санкції з неї врешті знімуть.

Дурень, як кажуть, думкою багатіє. Бо що, власне, тепер заважає традиційно і послідовно антимосковській Великобританії не тільки продовжувати, але й посилювати політику санкцій? І їхня вага аж ніяк не стане меншою, навіть поза ЄС. Якраз британські санкції і матимуть значення. Хоча б тому, що оточення Путіна "заскиртувало" багато майна саме там. На Лондонській фондовій біржі, за оцінками британських експертів, котуються 28 російських фірм, чиї цінні папери оцінюються в 260 мільярдів фунтів стерлінгів. До слова: британський фондовий ринок більш ніж вдвічі потужніший за німецький і французький разом узяті…

Принаймні досі не чути жодних сигналів про те, що Велика Британія має намір послабити тиск на Москву. Навпаки! Якраз сьогодні у Вестмінстерському палаці виступають за продовження і посилення санкцій. Ба більше, парламентарі закликають уряд "активізувати цілеспрямовані санкції щодо членів російського керівництва" і розширити список посадовців, щодо яких має бути запроваджено заборону на в'їзд у країну. А окупацію Криму й військову інтервенцію Москви на сході України у британському парламенті називають "загрозою стабільності Європи". Одночасно тут констатують, що стосунки між Лондоном і Москвою перебувають "на рекордно низькому рівні" і є "найбільш напруженими з часів холодної війни". А отже, Велика Британія разом зі своїми союзниками з НАТО повинна укріпляти військову могутність, аби протистояти московській агресії.

Саме такі рекомендації чорним по білому виведені у свіжій доповіді оборонного комітету парламенту Великої Британії /publications.parliament.uk. Документ опублікований на сайті британського парламенту 30 червня 2016 року - акурат через тиждень по референдуму…

Ось деякі красномовні цитати:

"Дії Росії в Україні створили глибоку нестабільність у Європі такого типу, свідками якої ми не були з моменту закінчення Холодної війни. Це є проблемою як для Європи в цілому, так і для НАТО зокрема. У той час, як Україна не є членом НАТО, і отже, не підпадає під дію статті 5 гарантій безпеки, вона була гарантована Будапештською угодою".

"Дії Росії в Україні показали нещадність, з якою вона буде боронити свої плани, і готовність ігнорувати норми міжнародного права, договори і угоди. Вони також показали швидкість і спритність, з якою Росія могла би мобілізувати свої збройні сили, а також ефективність використання російських проксі-сил, інформаційної війни і правдоподібного заперечення. Через те, що Захід був захоплений зненацька, майбутній саміт НАТО у Варшаві повинен переглянути доктрину і спроможність НАТО реагувати як на швидкість російського розгортання, так і на наслідки здатності Росії тримати Захід у пітьмі, поки він не буде готовий почати військові дії".

"Росія все частіше демонструє військову агресію в різних регіонах, а також можливість створювати плутанину, страх і сумнів у інших країнах, у тому числі в країнах-членах НАТО. Тому, що вона сприймає ці методи як успішні… Теплі відповіді не отримуватимуть повагу з боку Росії, не поліпшать наших відносин з Росією… Великобританія і НАТО повинні застосовувати надійні та стійкі відповіді".

"Державний секретар з питань оборони наголосив на важливості санкцій у відповідь на конфлікт в Україні. Він стверджував, що санкції "переконують, що Росія платить високу ціну", і що вони призвели до скорочення ВВП Росії і збільшили інфляцію".

"Здатність Сполученого Королівства успішно домагатися продовження або посилення санкцій проти Росії тепер буде поставлена на випробування у світлі рішення Brexit, навіть якщо процес виходу через два роки ще тільки належить почати".

"Ми згодні з тим, що санкції ЄС повинні бути відновлені в липні. Ми також закликаємо уряд розглянути питання про продовження заборони на в'їзд для більшої частини російського керівництва".

Натомість про скасування санкцій найбільше скиглять якраз ті, від кого брити щойно відвернулися - німці з французами. Тепер же в Лондона ще й руки розв'язані - на "адвокатів" Путіна в Берліні й Парижі йому взагалі вже нема потреби оглядатися.

До речі, прем'єра Девіда Кемерона, який агітував британців залишатися в ЄС, жорстко критикували і за його відсторонену позицію від переговорів про мир в Україні. Але ще розгромніше в англосаксонському світі розпікають політику ЄС, особливо його континентальних "локомотивів" - Німеччини й Франції. Наприклад, "The Wall Street Journal" докоряла, що Захід дозволив собі забути всі злочини Путіна /dt.ua. "Не зрозуміло, що Великобританія повинна обороняти, беручи участь у фактичному розчленуванні країни, територіальну цілісність якої вона гарантувала, підписавши Будапештський меморандум 1994 року. Але те, що Кемерон не йде на зустріч Кремлю, принаймні не робить його марним ідіотом на побігеньках, якими стали Олланд і Меркель", - буквально в таких висловах пише одне з найвпливовіших англомовних видань світу про "видатних" діячів "Нормандської четвірки". Саме так - "марними ідіотами на побігеньках" - там називають тих, кого українцям підносять мало не як "спасителів".

Тому москалі, звісно, можуть і далі видавати бажане за дійсне. Але ж на якій підставі? На тій, що… британському леву обридло бавити "марних ідіотів на побігеньках" Путіна? Якщо для Москви це перемога, то хіба що піррова.

Навпаки, як один із наслідків Brexit вже нині аналітики помічають неминуче посилення ролі НАТО в європейській політиці. І цей тренд також навряд чи порадує Москву. Справа в тому, що останнім часом зарозуміла бюрократія ЄС взяла на себе ще й не властиву собі функцію - курувати систему безпеки у Європі. Проте, як тепер видно, не годна дати раду не те що з загрозою агресії ззовні, а й з цілком мирними викликами всередині. Відповідно, усім розсудливим людям (а європейці такими, безперечно, є) стає ясно: ЄС, вибачте за каламбур, безпеки не забезпечує. Природно, що з ослабленням Євросоюзу (а цей прогноз на найближчі роки виглядає більш ніж імовірним), буде слабнути і його вплив на події на континенті. І тут усі згадують, що за часів Холодної війни (а вона де-факто знову здіймається) за безпеку на континенті відповідав не ЄС. Його тоді й не було. Для цього був і є Північноатлантичний альянс. І цей військово-політичний союз у суверенні права національних держав не пхається, економічно-соціального "колгоспу" не нав'язує і сирійських мігрантів примусово в хату не підселює. Зате в Холодній війні він одного разу вже переміг…

Як бачимо, чутки про загибель Європи дещо перебільшені. Ейфорія "русскава міра" з цього приводу передчасна. А може, й передсмертна.

В усякому разі після Brexit велика Європа (а в центрі неї - Україна) прокидається у новій геополітичній дійсності. Бажає хтось того чи ні, але це доконаний факт, на який доведеться зважати. Як Україні бути в цій новій дійсності? - ось ключове стратегічне питання.

(Далі буде.)